Після запровадження воєнного стану в Україні питання відповідальності за прострочення грошових зобов’язань стало одним із найпроблемніших у судовій практиці. Банки та кредитори масово продовжували нараховувати штрафи, пеню, інфляційні втрати та 3% річних, тоді як боржники не завжди розуміли, коли такі нарахування є законними, а коли — ні. Верховний Суд у 2024–2025 роках сформував чіткий підхід, який дозволяє правильно визначити межі відповідальності.
Позиція Верховного Суду: ключове розмежування
Верховний Суд у своїй практиці прямо визначив, що обмеження відповідальності під час воєнного стану мають виключний характер.
Зокрема, у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23) суд зазначив: пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України застосовується виключно до кредиту та позики і не поширюється на інші грошові зобов’язання. Цей підхід підтверджено і в новішій постанові Верховного Суду від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23, де суд повторно наголосив, що розширене тлумачення пункту 18 є неправильним, а його дія обмежується лише кредитними правовідносинами.
Фактично Верховний Суд сформував правило:
👉 пункт 18 — це виняток, а не загальне правило
Коли штрафи, пеня та проценти незаконні
Якщо правовідносини є кредитними або позиковими, застосовуються спеціальні обмеження. З 24 лютого 2022 року:
-
штрафи та пеня не підлягають нарахуванню
-
3% річних та інфляційні втрати не застосовуються
-
вже нараховані санкції підлягають списанню
На практиці це означає, що значна частина вимог банків щодо штрафів і санкцій у цей період є незаконними і можуть бути оскаржені.
Коли відповідальність застосовується повністю
Якщо зобов’язання не є кредитом або позикою, обмеження не діють.
У таких випадках:
-
інфляційні втрати стягуються за весь період прострочення
-
3% річних підлягають стягненню
-
відповідальність не припиняється через воєнний стан
Верховний Суд окремо підкреслив, що: стаття 625 ЦК України застосовується до будь-якого грошового зобов’язання незалежно від підстав його виникнення
Це означає, що боржник не звільняється від відповідальності лише через сам факт воєнного стану.
Практичне значення цієї позиції
Ключова помилка, яка зустрічається на практиці:
-
або боржники сплачують незаконні штрафи
-
або кредитори не заявляють обґрунтовані вимоги
Правильне визначення типу зобов’язання прямо впливає на фінансовий результат спору.
У багатьох випадках:
-
можна скасувати значні нарахування банку
-
або, навпаки, суттєво збільшити суму стягнення
Що варто зробити вже зараз
Якщо у вас є кредит або позика, необхідно перевірити:
-
чи нараховувалися штрафи, пеня, інфляційні втрати та 3% річних після 24.02.2022
-
чи відповідають такі нарахування вимогам закону
У більшості випадків такі санкції є незаконними і підлягають скасуванню.
Водночас, якщо йдеться про інші грошові зобов’язання, варто розглянути можливість:
-
стягнення інфляційних втрат
-
стягнення 3% річних
-
повного захисту майнових прав у суді
Висновок
Верховний Суд сформував чіткий і практично важливий підхід:
-
обмеження відповідальності під час воєнного стану застосовуються лише до кредиту та позики
-
у всіх інших випадках відповідальність за ст. 625 ЦК України діє у повному обсязі
👉 це дозволяє ефективно захищати свої права як боржникам, так і кредиторам
Консультація
За детальною інформацією та для запису на консультацію: 👉 https://advokat-chorney.com/contacts/
Будемо раді допомогти у вирішенні вашої ситуації.
